-
1 Многий
багато-хто, багато-дехто (м. и ж. р.), багато-що, багато-дещо (ср. р.), багато-який, багато-котрий, багато, (устар.) многий. -гий зверь гибнет от лесных пожаров - багато-які звіри гинуть (багато звірів гине) від лісових пожеж (пожарів). -гое множество - велика сила, сила силенна, безліч (-чи); см. Множество 2. Многое, сщ. - багато-що (обычно употр. только формы косв. пад.: им. и р. багато-чого, д. багато-чому, в. багато-чого и (с предл.) багато на що, про що и т. п.), багато-дещо (употр. аналогично предыдущ.: багато- дечого, багато де-в-чому и багато в дечому и т. п.), багато; срв. Много 1. -гое свидетельствует об этом - багато-чого (багато-дечого) свідчить про це. Он -гое знает - він багато-чого (багато-дечого) знає. Он -гое испытал в жизни - він багато (багато-чого, багато-дечого) зазнав на віку. Во -гом - багато в чому, багато де-в-чому (в дечому). Вы на -гое должны обратить внимание - ви багато на що (де-на-що) повинні (маєте) звернути увагу. Нам надо о -гом поговорить с вами - нам треба багато про що (де-про-що) поговорити (порозмовляти) з вами. Вы не -гого стоите - ви не багато-чого варті, (грубо) ви шага варті. -гого желать, добра не видать - хто багато(-чого) бажає, той нічого (добра) не має. Многие - (только о людях) багато-хто (р. и в. багато-кого, д. багато-кому, с предл. багато в кого, багато з ким и т. п.), багато-дехто (р. и в. багато-декого, с предл. багато де-в- кого и багато в декого и т. п.), (об одушевл. и неодушевл.) багато-які (р. багато-яких, с предл. багато в яких и т. п.), багато-котрі, багато (р. багатьох, д. багатьом, в. багато и багатьох (об одушевл.) тв. багать(о)ма, предл. в багатьох и т. п.), (устар.) многий. [Багато-хто з еспанців був обтяжений золотом (Крим.). Узбройте шляхту в замках у ваших багатьох (Грінч.). Многі почали складати оповідання про події (Єв. Морач.)]. -гие мужчины - багато-хто з мужчин (з чоловіків). -гие так думали - багато-хто так думав (гадав). -гие не разделяют этого мнения - багато-хто не поділяє цієї думки, цього погляду. -гим кажется, что - багато-кому, багато- декому, багатьом здається, що. -гим из учёных - багато-кому з учених, багатьом ученим (з учених). Я слышал это от -гих - я чув це від багатьох, багато від кого (від декого, де-від- кого). -гие деревья посохли - багато-які дерева повсихали, багато дерев пос(о)хло (повсихало). -гие затруднения преодолимы - багато-які труднощі можна (даються) перемогти. По -гим причинам - з багатьох причин. В продолжение -гих лет - багать(о)ма роками, багато років, протягом (на протязі) багатьох років. Довольно -гие - досить багато, (только о людях) чимало-хто, чимало-дехто. [Чимало-кого з козаків повбивано (Київ). Чимало-дехто не хтів згоджуватися з цим (Крим.)]. -гая лета - многі літа. [Даруй, боже, многі літа цьому господарю (Чуб. III)]. -
2 нарабатывать
наработать1) (дела, работы) наробляти и нароблювати, наробити (багато) чого, зробити (багато) чого и що, напрацьовувати, напрацювати, (успевать, быть в состоянии -тать) уробляти, уробити (багато) чого и що, (о мног.) понароблювати, понапрацьовувати. [За цілий день наробив багато (Сл. Ум.). Понароблювали багато колес (Сл. Ум.). Я сьогодні багато діла всякого зробила (Київщ.). Чи багато він напрацює? (Основа 1862). Рано вставши, багато вробиш (Номис). Одними руками не багато вробиш (Квітка). Пішов на поле подивитися, що вона вробила (Рудч.)];2) (зарабатывать) заробляти, заробити, запрацьовувати, запрацювати, (о мног.) позароблювати, позапрацьовувати що и чого. [Що ручки зароблять, те спинка й зносить (Приказка)];3) (наделать работой, сов.) наробити, напрацювати. Наработанный -1) нароблений, зроблений, напрацьований, уроблений, понароблюваний, понапрацьовуваний;2) зароблений, запрацьований, позароблюваний, позапрацьовуваний. -ться -1) (стр. з.) нароблятися и нароблюватися, бути нароблюваним, наробленим, понароблюваним и т. п.;2) (вдоволь, сов.) наробитися напрацюватися, попоробити, попопрацювати (досхочу), (о мног.) понароблюватися, понапрацьовуватися. [За дванадцять годин наробилася досить (Кониськ.). Хіба я мало на тих панів напрацювавсь? (Крим.)].* * *несов.; сов. - нараб`отать1) (производить, работая) наро́блювати, -люю, -люєш и наробля́ти, нароби́ти, -роблю́, -ро́биш и мног. понаро́блювати и понаробля́ти; уробля́ти, уроби́ти2) ( добывать работой) заробля́ти, зароби́ти, запрацьо́вувати, -цьо́вую, -цьо́вуєш, запрацюва́ти, -цю́ю, -цю́єш3) (сов.: проработать какое-л. время) напрацюва́ти; нароби́ти -
3 much
1. nбагато чогоthere is much to be done — багато (чого) треба зробити
2. adj (comp more; sup most)багато3. adv (comp more; sup most)1) дуже2) значно3) майже, приблизно* * *I n1) багато чого2) у сполученнях; as much це - те; саме цеII a(more; most)1) багато; icт. багато хтоso much so that — настільки, що
III advas much as — стільки ж; так само багато; більше
(more; most)1) дуже; багато2) приблизно, майже3) посил. набагато, значноas much as — ( стільки) скільки
-
4 натравливать
и Натравлять натравить1) кого на кого - нацьковувати, цькувати, нацькувати, підцьковувати, підцькувати кого на кого и (реже) кого ким, зацьковувати, зацькувати кого ким, (диал.) наганяти и нагонити, нагнати кого на кого, (наатукать) натюкати кого ким, (о мног.) понацьковувати, попідцьковувати; (перен. ещё) підбурювати, підбурити, під'юджувати, під'юдити кого проти кого и на кого. [Нацьковуй твої хорти на мене, як на зайця (Куліш). Нацькувати народ на інтелігенцію (Коцюб.). А ви не нацькуєте його собаками? (Звин.). Нащо ти собак цькуєш? (Звин.). Та я-ж сама бачила, як ви нагонили собак на моїх курчат (Бердянщ.). Натюкав його собаками (Основа 1862). Під'юджує його проти сина (Кониськ.)];2) (дичи) напольовувати, наполювати кого;3) (приучать к травле) муштрувати, вимуштрувати, намуштровувати, намуштрувати, призвичаювати, призвичаїти кого до (в)ловів;4) (вытравлять едкой жидкостью на чём-л.) витравляти и витравлювати, (о мног. или во мн. местах) повитравлювати що;5) -вить палец - розразити (разбередить: роз'ятрити) палець (пальця);6) -вить чего - а) (напортить) напсувати, нанівечити чого, (извести) перевести, звести, збавити (багато), попереводити, назводити, назбавляти чого; (натравить) натравити чого; б) (полей, лугов) спашити, спасти (багато), наспасати чого; (натолочить) натолочити чого; в) (скормить скоту) згодувати, вигодувати (багато) чого. Натравленный -1) нацькований, підцькований, зацькований, натюканий, пона[попід]цьковуваний; підбурений, під'юджений;2) напольований;3) вимуштруваний, намуштрований, призвичаєний до (в)ловів;4) витравлений, повитравлюваний;5) розражений, роз'ятрений;6) напсований и напсутий, нанівечений, переведений, зведений, збавлений; натравлений; спашений, спасений; натолочений; згодований, вигодуваний. -ться -1) (стр. з.) нацьковуватися, бути нацьковуваним, цькованим, нацькованим, понацьковуваним и т. п.;2) (вдоволь, сов.) нацькуватися, попоцькувати (досхочу); натравитися, попотравити (досхочу) и т. п.; срв. Травить.* * *несов.; сов. - натрав`ить1) нацько́вувати, -ко́вую, -ко́вуєш, нацькува́ти, -цькую́, -цькує́ш, підцько́вувати, підцькува́ти; ( подстрекать) підбу́рювати, -рюю, -рюєш, підбу́рити2) ( уничтожать отравой) натру́ювати, -труюю, -труюєш, натруїти3) ( производить потраву посевов) спаса́ти и спасувати, -сую, -суєш, спа́сти, -су́, -се́ш, сов. наспа-сати; ( вытаптывать) витоло́чувати, ви́толочити и мног. повитоло́чувати4) ( вытравлять) спец. витра́влювати, -люю, -люєш и витравля́ти, ви́травити, -травлю, -травиш -
5 Нахерить
1) закреслити, викреслити (багато), назакреслювати, навикреслювати, (о мног.) позакреслювати, повикреслювати, покреслити (багато) чого;2) занеха(я)ти (багато), назанехаювати, (о мног.) позанехаювати (багато) кого, чого. Срв. Херить. Нахеренный - закреслений, викреслений, наза[нави]креслюваний, поза[пови]креслюваний;2) занехаяний, позанехаюваний. -ться - назакреслюватися, навикреслюватися. -
6 начинивать
начинить1) налагоджувати, налагодити, (заплатами) налатувати, налатати; (о мног.) поналагоджувати, поналатувати чого;2) (карандашей) застругувати, застругати, підстругувати, підстругати, загострювати, загострити що, багато чого, назастругувати, напідстругувати, назагострювати чого, (о мног.) позастругувати и т. п. що, багато чого. Начинённый -1) налагоджений, налатаний, поналагоджуваний, поналатуваний;2) заструганий, назастругуваний, підструганий, напідстругуваний, загострений, назагострюваний, позагострюваний и т. п. -ться -1) (стр. з.) налагоджуватися, бути налагоджуваним, налагодженим, поналагоджуваним и т. п.;2) (вдоволь, сов.) - а) налагодитися, пополагодити (досхочу), (о мног.) поналагоджуватися; налататися, пополатати (досхочу), (о мног.) поналатуватися; б) назастругуватися и т. п.; срв. Чинить.* * *несов.; сов. - начин`ить1) налаго́джувати, нала́годити, -джу, -диш; ( накладывая заплаты) нала́тувати, налата́ти и мног. понала́тувати2) ( очинять) застру́гувати, -гую, -гуєш, заструга́ти, -ружу, -ружеш и -ругаю, -ругаєш, заго́стрювати, -рюю, -рюєш, загостри́ти, -гострю, -гостриш, зато́чувати, заточи́ти, -точу, -точиш -
7 turn
1. n1) поворот2) оберт3) обертання; обертальний рух4) вигин, закрут, заворот (ріки, дороги)5) зміна напряму6) поворотний пункт7) зміна (стану)turn of the tide — помітна зміна на краще, поворотний момент у чиємусь житті; зміна долі
8) виток9) чергаturn and turn about, in turn(s), by turns — по черзі
to take turns — робити щось по черзі, чергуватися, змінюватися
10) послуга11) черговий номер програми; вихід (у концерті); сценка; інтермедія12) виконавець номера13) коротка прогулянка; поїздкаto take a turn, to go for a turn — прогулятися
14) короткий період діяльності15) робоча зміна16) здібність; склад (характеру)17) стиль, манера18) форма, будова19) приступ, припадок; спалах20) потрясіння, шокto give smb. a turn — шокувати когось
22) розм. робота23) pl менструації24) різниця між курсом покупців і курсом продавців (на біржі)25) друк. чорниш26) зал. обхідна колія27) ав. розворот28) муз. групетоturn indicator — ав. покажчик повороту
turn meter — ав. покажчик швидкості повороту
at every turn — на кожному кроці; всюди; постійно
turn of life — мед. клімактерій
to serve one's turn — годитися, бути придатним (для певної мети)
one good turn deserves (asks) another — присл. послуга за послугу
not to do a hand's turn — сидіти, склавши руки
2. v1) повертатиto turn one's head — повернути голову, обернутися, оглянутися
2) повертатися3) обертати4) обертатися5) паморочитися6) перевертати, перегортати (сторінки)1) перевертатися, крутитися (в ліжку)8) перевертати догори дном, перекидати9) перевертатися догори дном, перекидатися10) загинати, закручувати, відгинати11) загинатися; закручуватися; відгинатися12) спрямовувати13) прямуватиto turn one's mind to smth. — зосередитися на чомусь, звернути увагу на щось
16) змінювати напрям; відхилятися17) повертати назад, у зворотному напрямі18) обходити, огинати19) військ. охоплювати фланг20) змінювати21) змінюватися; зазнавати змін24) точити, обточувати (на токарному верстаті)25) оброблятися (на верстаті)26) обмірковувати (проблеми тощо)28) перекладати (на іншу мову)29) сформулювати інакше30) досягти (певного віку, моменту тощо)31) змінити (колір, забарвлення)32) змінитися (про колір, забарвлення)34) бути в обігу35) псувати36) псуватися; прокисати, скисати (про молоко тощо)38) зігнутися; затупитися40) зрізати шкіру смужкою42) виплітати (п'ятку панчохи тощо)44) обертатися проти когось, чогось46) перетворюватися на щось47) робитися, ставатиturn about — а) обертатися; б) повернутися на 180°
turn against — а) повстати (проти когось); б) підбурювати (проти когось)
turn aside — відхиляти (ся), повертати вбік
turn away — а) відвертати (ся); б) проганяти, не пускати; в) звільняти, виганяти з роботи; г) викликати відразу (огиду); д) виявляти відразу (огиду); є) збиватися з правильного шляху
turn back — а) прогнати; б) повернути назад; відступити; в) обернутися; г) відігнути
turn down — а) відкидати (пропозицію); відмовляти (комусь); б) зменшувати (газ, світло); в) зменшуватися (про газ, світло); г) відігнути, відгорнути (комір); д) відгорнутися, відігнутися; є) кантувати
turn in — а) повертати усередину; б) згортатися усередину; в) зайти мимохідь; г) розм. лягти спати; д) с.г. заорювати; є) амер. вручати, здавати; є) повертати, віддавати
turn inside out — а) вивертати навиворіт; б) вивертатися навиворіт
turn off — а) вимкнути (радіо); б) закрити (кран); в) погасити (світло); г) вигнати, звільнити (з роботи); д) звертати (на інший шлях); є) відгалужуватися (про шлях); є) відвертати увагу; ж) псуватися (про їжу); з) в'янути і опадати (про листя); і) одружити; ї) розм. повісити
turn on — а) вмикати (радіо, світло); б) відкривати (кран)
to turn on the waterworks — розм. розплакатися; в) залежати (від чогось)
turn out — а) гасити (світло); б) вимикати (газ); в) вивертати (кишені); г) виганяти, проганяти, звільняти; д) припиняти роботу, страйкувати; є) випускати, виробляти; є) прикрашати; опоряджати; ж) прибувати, збиратися; з) розм. вставати (з ліжка)
1) виявитися (кимсь, якимсь)1) викликати; й) іти геть; к) виганяти худобуturn over — а) перевертати, перегортати (сторінки); б) перевертатися; в) перетворювати; переробляти; г) передавати іншому; д) обмірковувати; є) відновлювати, поповнювати запаси (товарів); є) тех. зривати (нарізку)
turn round — а) обертатися, повертатися; б) змінювати (політику тощо); в) примушувати змінити (думку тощо); г) раптово напасти (на когось — on, upon); д) перевертати
turn under — с.г. заорювати
turn up — а) піднімати (ся) угору; загинати (ся); б) підшивати (сукню); в) копати, викопувати; г) посилювати (звук); д) додавати (світла, газу); є) збільшувати (швидкість); є) раптово приходити (приїжджати); ж) траплятися; виявлятися; з) шукати, знаходити (у книзі тощо)
1) перевертати на спину; ї) розм. спричинювати блювання; й) юр. виправдати через брак звинуваченьto turn over a new leaf — а) розпочати нове життя; б) виправитися
to turn one's coat — змінити свої переконання (погляди); перейти на сторону противника
to turn the day against smb. — зменшити чиїсь шанси; змінити співвідношення сил на чиюсь користь
to turn smb.'s brain — а) засмутити; б) звести з розуму
to turn smb.'s head — запаморочити комусь голову
to turn the tables on — помінятися ролями, бити противника його ж зброєю
to turn the trick — добитися бажаного ефекту, одержати бажаний результат
to turn a deaf ear — не слухати, не звертати уваги
to turn the other cheek — бібл. не чинити опору злу
to turn one's back, to turn one's tail — утекти
to turn one's back on smb., smth. — а) відвернутися від когось, чогось; покинути когось, щось; ігнорувати когось, щось; б) відмовитися виконати щось
to turn smb. round one's little finger — обвести когось навколо пальця
not to know»which way to turn — не знати, що робити
to turn up one's heels (toes) — розм. урізати дуба, простягти ноги, умерти
* * *I n1) оборотat each turn — при кожному оберті (колес; c-г оборот пласта; обертання; обертальний рух)
no left [right] turn — заборонений лівий [правий]поворот
a turn to the right [to the left] — поворот направо [наліво]
to make /to take/ a turn — повернути
backhand [standing] turn — поворот на задніх ногах [на місці]( кінний спорт)
downhill [uphill] turn — поворот на спуску з гори [при підйомі]( лижний спорт)
about turn! — кругом!; aвт. розворот
loop turn — розворот з ходу; поворот, місце повороту
a path full of turns and twists — звивиста стежка; поворот; поворотний пункт; поріг, кінець
at the turn of the century — на порозі нового сторіччя [див. є]
at the turn of the year [of the month] — в кінці року [місяця]; поворот; відхилення, відступ (у сюжеті, розповіді)
the story has so many twists and turns that the reader becomes lost — в розповіді стільки поворотів, відступів ( від основної сюжетної лінії), що читач абсолютно губиться
turn of the tide — мop. зміна приливо-отливної течії [див. є]
what turn did the discussion take — є за яким напрямом розвивалася дискусіяє; зміна, зміна курсу ( судн)
the turn of affairs [of events] — оборот справ [поворот подій]
a turn for the better [for the worse] — зміна на краще [відновно гіршого]
to give a new turn to smth — додати новий оборот чому-н.
there was a nasty turn in the weather — погода стала гіршою, погода зіпсувалася
5) витокturn of a bandage — оборот /хід/ бинта
dead turns — eл. мертві витки
6) чергаlaughing and crying in turn — то сміючись, то плакавши
he went hot and cold by turns — його кидало то в жар, то в холод
out of turn — поза чергою [див. є]
to take turn s — робити (що-н.) по черзі; чергуватися, змінятися
my turn will comet — прийде, моя черга!: я ще своє візьму!; я ще свого доб'юся!; спроба зайнятися чим-н.; тимчасове заняття
7) черговий номер програми, вихід; сценка, інтермедіяshort turns — короткі номери /сценки/; a song-and-dance turn пісенно-танцювальний номерto do one's turn — виконувати номер ( програми); виконавець номера7)коротка прогулянка, поїздкаto take /to nave/ a turn, to go for a turn (in the garden) — пройтися /прогулятися/ ( по саду)
to take a turn on a bicycle — підкотитися /проїхатися/ на велосипеді
8) короткий період діяльності; a turn of work невелика робота, трохи роботиto take a turn at the oars — небагато веслувати, попрацювати веслами
9) ( робоч зміна)to add a second turn — додати другу зміну, організувати двозмінну роботу
10) особливість, характерна риса; склад (розуму, характеру)peculiar turn of the Greek character — особливість грецького ( національного) характеру; стиль, манера; інтерпретація
11) здатність; дар; жилкаhe is of a musical turn, he has a turn for music — у нього хороші здібності до музики
12) будова, формаthe turn of her arms — лінії її рук; побудова ( фрази)
I don't like the turn of the sentence — мені не подобається, як побудоване це речення; оборот
13) напад, припадок, спалах; a turn of anger припадок /спалах/ гніву; потрясіння, шокto give smb quite a turn — сильно налякати /схвилювати/ кого-н.
I had quite a turn when I heard the news — я був в шоці, коли почув цю новину
14) pl менструації15) eк. акт купівлі-продажу ( цінних паперів); прибуток від купівлі або продажу цінних паперів; оборот капіталу; різниця між курсом покупців, курсом продавців (turn of the market, jobber's turn)16) пoлiгp. марашка17) з.- д. обхідний шлях; виток18) мyз. группетто19) aв. розворот••turn of the century — початок ХХ століття [див. 2]
turn of the tide — помітна зміна на краще, зміна долі [див. 3]
turn of life — мeд. перехідний період, клімактерій
to a turn — точно; як потрібно
done /roasted/ to a turn — зажарено якраз в міру ( про м'ясо)
at every turn — на кожному кроці; всюди, постійно; кожного разу
travelling through Europe we kept meeting Americans at every turn — подорожуючи по Європі, ми на кожному кроці зустрічали американців
out of turn — недоречно, не до місця [див. 6]
to talk /to speak/ out of turn — сказати недоречно; говорити необдумано
to be on the turn — змінюватися, зазнавати зміни; скисати, згущуватися (особ. про молоко)
to serve one's (own) turn — відповідати вимогам; відповідати меті; цілком підходити
to serve smb 's turn — годитися; влаштовувати кого-н., підходити, відповідати якій-н. цілі
not to do a hand's turn — = пальцем не поворушити
II vone good turn asks /deserves/ another — пpиcл. послуга за послугу
1) повертатиto turn a key [a door-handleˌ a tap] — повернути ключ [дверну ручку, кран]
he turned the knob and the door opened — він повернув ручку, двері відкрилися
to turn one's head — обернутися, повернути голову
he turned his face toward the speaker — він обернувся лицем до того, хто говорить; повертатися
he heard his name called but did not turn — він почув своє ім'я, але не обернувся
the tap won't turn — кран не відкривається (, не закривається)
my heart turns to you — моє серце звернене до вас; розгортати, відводити
she turned her face and wept — вона відвернулася, заплакала
2) обертатиhe kept turning his hat in his hands — він весь час вертів в руках капелюх; обгорнути, намотувати; обертатися
the wheel turns a complete circle in a second — колесо робить повний оборот за секунду; кружлятися
3) перевертатиto turn the leaves of a book — перевертати сторінки книги, перегортати книгу
the nurse could easily turn the patient — сестра могла легко перевернути хворого; перевертатися
to turn in bed [in one's sleep] — крутитися в ліжку [уві сні]
4) перекидати; перевертати вверх дномto turn an hour-glass — перевертати пісочний годинник; викладати, випускати
to turn the contents of ones bag (out) onto the table — викласти вміст своєї сумки на стіл
5) загинати; закручувати; відгортатиto turn a bar of steel — зігнути сталевий брусок; загинатися; закручуватися; відгинатися
6) направлятиto turn one's (foot) steps — прямувати, направляти свої ноги
to turn the car left [right] — повернути машину наліво [направо]
to turn a car to avoid collision — повернути машину, щоб уникнути зіткнення; прямувати
not to know which way to turn — не знати, куди йти [ср. є]
I turned down the avenue — я повернув на алею; повертатися ( у зворотний бік)
it is time to turn now if we wish to get home in time for dinner — час повертатися назад, якщо ми хочемо встигнути до обіду
shall we turn — є підемо назадє, повернемосьє
7) відхиляти, змінювати напрямto turn a blow [criticism] — відвести удар [критику]
this metal is thick enough to turn a bullet — цей метал достатньо міцний, щоб куля не пробила його /відскочила від нього/; відхилятися, змінювати напрям
8) (on, upon) націлювати, направлятиto turn one's gun on smb — направити зброю на кого-н.
9) огинати, обходитиto turn a corner — повертати за ріг [ср. є]
to turn smb 's flank — війск. охоплювати чий-н. фланг, охоплювати /обходити/ кого-н. з флангу [ср. є]
10) точити, обточувати на токарному верстатіto turn a candlestick out of brass — виточувати мідний свічник; піддаватися обробці на токарному верстаті, піддаватися токарній обробці
to turn well [easily] — добре [легко]точитися; відточувати, надавати завершеної форми ( фразі)
11) (з) мінювати (що-н.); діяти (на що-н.); his speech turned my thinking те, що він сказав, примусило мене змінити свою точку зору; змінюватися, піддаватися змініmanners turn with time — з часом, вдача змінюється
12) обертати (кого-н.) в іншу віру; звертатися до іншої віри, змінювати релігію; змінювати, зраджувати13) викликати нудоту14) icт. мати протилежний результат ІІ a16) робити, виконувати (стрибок, вправ)to turn a somersault — робити /крутити/ сальто
to turn handsprings — виконувати повороти ривком; робити "колесо"
17) обдумувати (питання, проблеми)to turn smth in one's head — обдумувати що-н.
he turned the question every way but could find no answer — як він не бився над цим питанням, вирішити його він не міг
he was still turn ing the idea about when he fell asleep — засинаючи, він все ще продовжував про це думати
to turn the conversation (to livelier topics) — перевести розмову ( на цікавіші теми); переходити ( про розмову) [ср. ІІ Б 2]
19) збавляти або додавати (газ, воду)to turn the gaslow — збавити газ; досягти (певного моменту, віку)
the price has turned ten dollars by the next bid — в наступний раз ціна досягла десяти доларів; наступний покупець запропонував ( за річ) десять доларів
20) змінювати (колір, забарвлення)autumn turns the foliage, autumn turns the leaves yellow — восени листя жовтіє; змінюватися (про колір, забарвлення); в'янути
the leaves are turn'ing — листя жовтіє; мінятися; змінитися ( про вітер)
the wind is turning — вітер змінив напрям, вітер змінюється
21) пускати в обіг (гроші, товари); знаходитися в обігу (про гроші, товари)22) отримувати ( прибуток)to turn a fair profit — отримати чималий прибуток; заробляти ( гроші)
23) продаватися, йти ( про товар)24) псувати, спричиняти прокисання; квасити ( молоко); псуватися, прокисати, скисати ( про молоко)25) зігнути, затупити ( лезо гострого інструменту)to turn the edge (of a knife) — затупити ( ніж); загнутися, зігнутися, затупитися ( про лезо)
26) виганяти (худобу на пасовища; turn out)27) зрізати шкірку стрічкою (з лимона, апельсин); вирізувати (кісточку з якого-н. плоду)28) орати, обертати ( пласт)29) стр. виводити (зведення, арку)30) в'язати ( п'ятку панчохи)31) to turn smthto smth, to smb — звертати, направляти (думки, увагу) на що-н. або до кого-н.; зосереджувати (думки, увагу) на чому-н. або на кого-н.
to turn one's thoughts [one's attention] to one's work — зосереджувати думки [увагу]на ( своїй) роботі
to turn one's efforts to smth more important — направляти свій зусилля на що-н. важливіше
32) to turn to smth, to smb звертатися, прямувати на що-н. або до кого-н.; зосереджуватися на чому-н. або на кому-н. (про думки, увагу)his thoughts turned to the sea — думки його звернулися до моря, він звернувся думками до моря; звертатися, переходити до чого-н. або кого-н.; починати розглядати що-н. або кого-н.
let us now turn from mechanics to medicine — перейдемо тепер від механіки до медицини; переводити розмову на що-н. або кого-н. [ср. II a 4]
when she entered the room he turned to another subject — коли вона увійшла до кімнати, він перевів розмову на іншу тему
33) to turn to smb звертатися до кого-н.I don't know to whom to turn — я не знаю, до кого ( слідує) звернутися; тягнутися до кого-н.
34) to turn to smth звертатися до чого-н.to turn to the dictionary [to the referençe-book] — звернутися до словника [до довідника]; прийматися, братися за що-н. (to turn oneself to smth); to turn to painting [to music] зайнятися живописом [музикою]
35) to turn smth to smth використовувати, застосовувати що-н. для чого-н.; to turn smth to advantage обернути що-н. на користь, використовувати що-н. з вигодоюto turn anthropological knowledge to practical uses — використовувати антропологічні знання в практичних цілях
to turn misfortune to (good) account — отримати користь з нещастя
36) to turn smb (on) to smth використовувати, займати кого-н. для чого-н.to turn all available hands (on) to the job of cleaning up — використовувати всі вільні руки щоб прибирати ( приміщення); кинути всіх вільних працівників на прибирання ( приміщення); залучити кого-н. до чого-н., переконати кого-н. у чому-н.
to turn smb to one's own views — переконати кого-н. у правильності своїх поглядів; вселити кому-н. свій погляди
37) to turn to smb (for smth) звертатися до кого-н. (за чим-н.); to turn to the experts звертатися до фахівцівto turn to smb for help [for support, for advice] — звертатися до кого-н. за допомогу [за підтримкою, за порадою]; шукати у кого-н. допомоги [підтримки, поради]
38) to turn smb; smth (in) to smb; smth перетворювати кого-н., що-н. на кого-н., що-н., робити кого-н., що-н. ким-н., чим-н.; to turn smb into a coward робити з кого-н. боягуза, перетворювати кого-н. у боягузаto turn sunlight directly into electricity — безпосередньо перетворювати сонячне світло на електроенергію
the drawing room was turned into a study — вітальня була перетворена /перероблена/ на кабінет, вітальня стала служити кабінетом
39) to turn (in) to smb; smth перетворюватися на кого-н., що-н.; ставати ким-н., чим-н.; to turn into a criminal стати злочинцемthe rain turned (in)to sleet — дощ перетворився на мокрий сніг
the puzzled look turned quickly to one of understanding — спантеличений погляд швидко змінився на розуміючий
40) to turn smth into smth обмінювати що-н. на що-н., обертати що-н. на що-н.she turned her eggs into cash — вона продала яйця, виручила ( хороші) гроші; перекладати іншою мовою
how would you turn this passage — є як ви переведете цей уривок?; turn it into French переведіть це на французьку мову; перефразовувати, сформулювати інакше
43) to turn against smb; smth повставати проти кого-н., чого-н.he turned against his former friends — він озброївся на своїх колишніх друзів; звертатися проти кого-н., чого-н.
44) to turn smb from /out of, off / smth, to turn smb to / into / smth проганяти, виганяти, випускати кого-н. звідкись., куди-н.to turn one's son from /out of/ the house — вигнати сина з будинку
45) to turn smb from smth /from doing smth / відвернути кого-н. від чого-н.; перешкодити кому-н. робити що-н.to turn smb from his duty — відволікати кого-н. від виконання свого боргу
when once he has made up his mind, nothing will turn him from it — якщо вже він щось задумав, ніщо не примусить його змінити свого рішення
46) to turn on / upon / smth залежати від чого-н., триматися на чому-н.greafi events often turn upon very small circumstances — великі події часто залежать від дуже дрібних обставин
the success of the picnic turns on the weather — успіх пікніка залежатиме від погоди; обертатися біля чого-н.; зосередитися на чому-н.
the debate did not turn upon any practical proposition — обговорення не стосувалося якої-н. практичної пропозиції
47) to turn on / upon / smb накинутися на кого-н.the dog turned on me and bit me — собака накинувся, укусив мене ІІІ a
48) як дієслово-зв'язка в складеному іменному присудку у поєднанні з іменником перетворюватися, ставатиto turn soldier [cook, schoolmaster] — стати солдатом [кухарем, шкільним вчителем]
to turn Christian [Mohammedan] — звернутися до християнства [магометанства]
both poets turned in the end men of action — обидва письменники стали врешті-решт людьми дії; у поєднанні з прикметником ставати, робитися
to turn sulky — похмурніти; надутися
49) у поєднанні з іменником, прикметником перетворювати, робити; приводити в (який-н.) станhe turned the dog loose — він спустив собаку (з ланцюг [ср. є])
to turn short — раптово зупинитися, завмерти
to turn to bay — відбиватися, відчайдушно захищатися ( як загнаний звір)
to turn tail — див. tail III
to turn tail on /upon/ smth — відмовитися від чого-н.; нехтувати чим-н.; зрадити що-н.
to turn colour — змінювати колір; червоніти; бентежитися; бліднути
to turn turtle — див. turtle II
to turn bridle — повернути коня назад; відступати ( верхи)
to turn flukes — змахнути хвостом, піти під воду ( про кит)
to turn the trick — добитися бажаного ефекту, отримати бажаний результат
to turn the corner — вийти з скрутного або небезпечного положення [ср. І 9]
to turn the scale /the balance/ (at) — показувати (яку-н.) вагу; важити ( стільки-то)
hand baggage turned the scale at 60 pounds — ручний багаж важив 60 фунтів; вирішити питання, вирішити сумніви
to turn the other cheek — peл. підставити іншу щоку /щоку/; не опиратися злу; не відповідати кривдникові
to turn smb 's brain /mind/ — турбувати, засмучувати; зводити з розуму
to turn smb 's head — закрутити кому-л голову
to turn head — icт. мужньо чинити опір
to turn the /one's/ back — відвернутися, піти
to turn smb 's heart — чіпати, зворушити кого-н.
to turn the tables on smb — див. table I
to turn smb 's flank — обійти /перехитрити/ кого-н. [ср. I 9]
to turn one's ankle — вивихнути /підвернути/ кісточку /ногу/
to turn one's coat — зрадити своїм принципам; перейти в іншу партію
turn — "змінити шкуру"
not to turn one's finger, — пальцем не ворухнути
not to turn a hair — не виявляти нервозності /тривоги/; =, оком не моргнути
to turn the edge /the point/ of smth — притупляти, пом'якшувати що-н. ( критичне зауваження)
to turn smb; smth loose — давати волю кому-н., чому-н.; розряджати (знаряддя, пістолет); відкривати вогонь; (on) нацьковувати кого-н., на кого-н.; [ср. III a 2]
to turn loose on smb — накинутися на кого-н.
to turn a deaf ear to smb — не слухати, відмовитися вислухати кого-н.
to turn the /a/ blind eye to smth — закривати очі на що-н.
to turna blind eye to smb 's philandering — є закривати очі на чиї-н. гуляння
to turn the cold shoulder to /on/ smb — надавати кому-н. холодний прийом
to turn one's /a/ hand to smth — зайнятися якою-н. справою, приступити до роботи
he can turn his hand to almost anything — він вміє робити майже все; = у нього золоті руки
to turn ones hand upon smb — icт. убити кого-н.
to turn one's back on /upon/ smth — відвернутися, піти від чого-н.
we turn our backs on winter — ми прощаємося із зимою; нехтувати ким-н. або чим-н.; зраджувати кого-н. або що-н.
to turn smb from the door — не пустити кого-н. на поріг, відмовити кому-н. у гостинності
to turn smb round one's little finger — зневажати ким-н.
to turn smb adrift in the world — кинути кого-н. напризволяще
not to know where /which way/ to turn — не знати, як поступити; не знати, де преклонити голову; [ср. I 6]
it turn s my stomach — мене від цього нудить /верне/
to turn smth inside out — вивертати навиворіт
to turn smth upside down /topsy-turvy/ — перевертати що-н. вверх дном
to turn upside down /topsy-turvy/ — перекидатися, перевертатися вверх дном
-
8 much
I n1) багато чого2) у сполученнях; as much це - те; саме цеII a(more; most)1) багато; icт. багато хтоso much so that — настільки, що
III advas much as — стільки ж; так само багато; більше
(more; most)1) дуже; багато2) приблизно, майже3) посил. набагато, значноas much as — ( стільки) скільки
-
9 Нашатывать
нашататьI. 1) чего - нахитувати, нахитати, (диал.) нахилитувати, нахилитати чого, (расшатывать) розхитувати, розхитати, вихитувати, вихитати, (диал.) роз[ви]хилитувати, розхилитати, вихилитати багато чого, (о мног.) понахитувати, порозхитувати и т. п. [Вихитав багато слупів (Брацл.)];2) кем, чем, кого, что - нахитувати, нахитати ким, чим, кого, що. Нашатанный -1) нахитаний, нахилитаний, розхитаний, розхилитаний, вихитаний, вихилитаний, понахитуваний и т. п.;2) нахитаний. -ться -1) (стр. з.) нахитуватися, бути нахитуваним, нахитаним, понахитуваним и т. п.;2) (вдоволь, сов.) - а) (шатая) нахитатися, попохитати (досхочу, до-не(с)хочу), (о мног.) понахитуватися; б) (шатаясь от ветра, усталости и т. п.) нахитатися, попохитатися (досхочу, до-не(с)хочу); в) (слоняясь) навештатися, натинятися, намотатися, нашалатися, поповештатися (досхочу) и т. п. Срв. Шатать, -ся.II. Нашатывать, нашатнуть - нахитувати, нахитнути кого, що на кого, на що, (наклонять) нахиляти, нахилити що на кого, на що, (о мног.) понахитувати, понахиляти. -
10 начищать
начистить1) чего - начищати, начистити, (о мног.) поначищати чого; специальнее: (очищая от шелухи картофель, фасоль и т. п.) оббирати, обібрати багато чого, наоббирати чого; (налущивать) налущувати, налущити, (о мног.) поналущувати чого и т. п.; срв. Чистить. [Начистила риби на обід (Брацл.). Наоббирай бараболі (Гайсинщ.). Налущив кварту горіху (Вінниччина)];2) что - начищати, начистити (налащивать) наґлянсовувати, наґлянсувати, виґлянсовувати, виґлянсувати, (о мног.) поначищати, понаґлянсовувати, повиґлянсовувати що. [Ач як начистив чоботи! - лищать, як сонце (Київщ.)]. -тить пряжку кому, перен. - змити кому (мудру) головоньку, нагріти чуба кому, налаяти, насварити кого;3) -тить (вдоволь) - начистити, попочистити и т. п. кого, що, чого; (наделать чисткой) начистити и т. п. Начищенный -1) начищений, поначищуваний; обібраний, наоббираний; налущений, поналущуваний;2) начищений, наґлянсований, виґлянсуваний, понаґлянсовуваний, повиґлянсовуваний. -ться -1) начищатися, начиститися, поначищатися; бути начищуваним, начищеним, поначищуваним и т. п.;2) (вдоволь) - а) (чистя) начиститися, попочистити (досхочу), (о мног.) поначищатися; б) (чистясь) начиститися, попочиститися (досхочу), (о мног.) поначищатися и т. п.; срв. Чистить, -ся.* * *несов.; сов. - нач`иститьначища́ти, начи́стити, -чищу, -чистиш; (сов.: почистить) почи́стити -
11 ший
1. річ, справа, явище; бӱйӱк ший велике діло СК; дӱнйа тӱрлӱ шийлер різноманітні явища Г.2. речі, одяг, білизна; йамавлу ший латаний одяг СМ; ший вала- / йув- прати білизну П / У.3. тканина; ший хушах пояс, пас із тканини СБ; халын ший товста тканина СМ.4. щось, щонебудь; айтмаға энди халмады ший уже не лишилося нічого, про що можна було говорити СБ; олмайан ший щось небувале СГ; бизим сувармаға ший йохтур у нас поливати нічим У; варыйсын она бир шийе ідеш до нього по що-небудь СГ; авара ший щось погане, зло СЛ; белалы ший морока К; җыйай бир картуз ший — бӱрӱльд'ен збирає картуз того — ожини У; сизе т'етирдим бир талай ший я вам принесу чимало Г; бир ший що-небудь ВН; бир ший болған щось сталося П; бир ший дэ айтма нічого не кажи Г; хазахчаз бир ший да по-російськи нічого У; бир шийсиз без нічого ВН; нафле ший марна справа СГ; баба чох ший сӧлер эди бизе батько нам багато чого розповідав СЛ; нас ший ӧле бу колхоз шийи, малы — наз ӧле тутуп чаре? що це таке — оце колгоспне майно, худобу — як можна отак хапати? К; эр бир ший азир усе готово П; пор. шей, ши. -
12 нашивать
I. часто (частенько) носити; см. Носить.II. нашить1) что - нашивати, нашити що на що, пришивати, пришити що до чого, (о мног.) понашивати, попришивати; (заплату ещё) налатувати, налатати, (о мног.) поналатувати що чим. [Нашив стьожку на бриль (Сл. Ум.)]. -ть лодку - пришивати (прибивати), пришити (прибити) нашви до човна;2) чего - нашивати, нашити, понашивати, (одежды себе, своим) справляти багато чого, насправляти, (о мног.) посправляти чого. [Ти собі понашиваєш дорогих суконь (Н.-Лев.). Насправляла собі всякої одежі (Мирний)]. Нашитый -1) нашитий, пришитий, понашиваний попришиваний; налатаний, поналатуваний; прибитий;2) нашитий, понашиваний, справлений, насправлюваний, понасправлюваний. -ться -1) нашиватися, нашитися, понашиватися; бути нашиваним, нашитим, понашиваним и т. п.;2) (вдоволь, сов.) нашитися, попошити (досхочу), (о мног.) понашиватися.* * *I н`ашиватьмногокр.[ча́сто; часте́нько; не раз] носи́тиII нашив`атьнесов.; сов. - наш`итьнашива́ти, наши́ти, -шию, -шиєш и мног. понашива́ти -
13 пополнять
пополнить поповнювати и -няти, поповнити, доповнювати и -няти, доповнити, сповнювати и -няти, сповнити, виповнювати и -няти, виповнити що чим, додавати, додати що и чого до чого, (наверстать, возместить) надолужати и -лужувати, надолужити що. -нить недостающую сумму - поповнити недостачу в сумі. В показании этом много не договорено, надо его -нить - у свідченні цьому багато чого не договорено, треба його доповнити. -нить бочку - виповнити бочку. Пополненный - поповнений, доповнений, сповнений, виповнений чим. -ться - поповнюватися и -нятися, поповнитися, доповнюватися и -нятися, доповнитися, сповнюватися и т. д. Луна -няется - місяць виповнюється.* * *несов.; сов. - поп`олнитьпопо́внювати и поповня́ти, попо́внити -
14 overstuff
vнадмірно завалювати; набивати надто багато (чогось)* * *vсильно набивати; набивати занадто багато ( чого-небудь) -
15 чечир-
Iпродівати, пропускати, проводити, згаювати, тлумачити, перекладати СМ-К; авеле кӱн чечирир эдлер отак вони проводили день Б; чох ший кӧрдӱм, чох ший чечирдим я багато чого бачив, багато пережив Б; кӧздэн чечир- переглядати, перевіряти на власні очі НМ; хызны оздан чечирий перевозить дівчину через річку НМ; йипни йинеэн кӧзне чечирий продіває нитку в голку НМ; казаноум чечирдим башыма я наділа цеберку на голову СЛ; кӧпчек кӧчерине чечир- надівати колесо на вісь Б; пор. д'ечир-, кечир-, т'ечир-.IIригати, зригувати БТ, К; пор. т'ет'ир-, т'етьре-, чечер-. -
16 strain
1. n1) натягання; розтягуванняthe rope broke under the strain — вірьовка не витримала натягання; вірьовка лопнула від натягання
2) напруження; навантаження, перевантаження; перевтома3) мед. розтягнення сухожилля4) механічний вплив5) деформація6) походження, рід, порода, плем'я7) спадковість, спадкова риса8) схильність; риса характеру9) елемент, відтінок; невелика кількість10) стиль, тон (мовлення)11) звич. pl муз. мелодія, наспіви12) поет. вірші, поезія13) біол. штамstrain gauge — тех. тензометр
strain hardening — тех. механічне зміцнення
2. v1) натягати; розтягатиto strain smb.'s friendship — зловживати чиєюсь дружбою
4) обнімати, стискатиto strain smb. to one's bosom — пригорнути когось до грудей
6) тех. спричинювати залишкову деформацію□ strain at — бути надто делікатним
strain off — а) відціджувати; б) викурювати (бджіл з вулика)
* * *I [strein] n1) натяг, натягування; розтягування2) напруга, навантаження; перевантаження; перевтома3) мeд. розтягнення сухожилля4) тex. механічний вплив; деформаціяII [strein] v1) натягувати; розтягувати; натягуватися; розтягуватися2) напружувати; перевтомлюватиto strain oneself — напружуватися, робити зусилля; перевтомлюватися; напружуватися; прагнути, тягтися, рватися ( до чого-небудь)
3) перевищувати, виходити за межі; зловживати4) обіймати, пригортати, стискати5) проціджувати; фільтрувати; проціджуватися; фільтруватися; просочуватися6) (at) гидувати ( чим-небудь); проявляти вимогливість, педантичність7) фiз. викликати залишкову деформацію; деформувати; деформуватисяIII [strein] n1) походження, рід, порода, плем'я2) спадковість; спадкоємна риса3) риса характеру; схильність4) риса; елемент; відтінок; невелика кількість5) стиль, тон ( мови)6) pl; мyз. наспіви, мелодія; вірші, віршований уривок7) бioл. штам -
17 then
1. nтой часsince then — з того часу, відтоді
till then, up to then — до того часу
2. adjтодішній; що існував у той час3. adv1) тоді, у той час2) потім, післяhave smth. and then go to bed — поїж чого-небудь, а потім іди спати
3) далі, потім4) у такому разі; тоді; тоif you are tired then you'd better stay at home — якщо ви стомилися, то краще залишайтеся вдома
5) крім того, до того жI like to walk, and then it's cheaper — я люблю ходити пішки, до того ж це дешевше
6) вживається для посилення значення при висловленні згодиall right then, do as you like — ну гаразд, робіть, як знаєте
now then — ану, ану лишень, нумо
now then, a little less noise there! — ану, тихіше там!
* * *[pen]adv1) тоді, у той час2) після, потімhave smth and then go to bed — співали що-небудь, йди спати; далі, потім ( про порядок)
on the left the church, then a few old houses — ліворуч ( стоїть) церква, а за нею - кілька старих будинків
3) крім того; до того ж; a потімand then you should remember — крім того, вам належить пам'ятати
4) у такому випадку; тодіbut then — але тоді; але з іншої сторони
what then — є ну е що тодіє, ну е / так/ що жє, ну е що з тогоє
then why did you leave — є навіщо ж тоді ви пішлиє
5) виходить, отже; у такий спосібwell /so/ then — отже
the chief factors, then, are... — основні фактори, отже, такі...
6) використ. для ппідсилення при вираженні згодиoh, all right then, do as you like — ну що ж, робіть як знаєте
7) iм. той час, та пораtill then, up to then — до тих пір, до того часу
8) у гpaм.; знaч.; пpикм. тодішній, існуючий у той часthe then president [secretary] — тодішній президент [секретар]
now then, a little less noise there! — ану ж бо, тихіше там!
now then, what are you doing — є скажіть, нарешті, чим ви зайняті /що ви там робите/є
now. then... — то... то..
now she's sullen, then gay — вона то похмура, то весела
now and then, every now and then — час від часу; іноді
there and then, then and there — відразу, на місці
and then some — aмep., ще багато чого іншого;, ще дещо
-
18 triumph
1. n1) тріумф; перемога2) радість перемоги3) іст. тріумфальний похід4) ірон. втілення, символ2. v1) перемагати, здобувати перемогу, брати верх (над кимсь — over)2) торжествувати; святкувати перемогу; радіти3) іст. тріумфувати, святкувати тріумф* * *I n1) перемога, торжество; тріумфin triumph — торжествуюче; з торжеством; з перемогою, звитяжно
to achieve great triumphs — досягти багато чого, мати великі досягнення
within a few years his triumph lay in ruins — через декілька років від його тріумфу нічого не залишилося
his life was a triumph over weakness and ill-health — його життя - це перемога над слабкістю, хворобою
a shout of triumph — торжествуючий крик /вигук/; sense of triumph відчуття торжества
great was his triumph on hearing it — його торжество було великим, коли він почув про це
3) icт. тріумф, урочистий в'їзд полководця-переможця в столицю, тріумфальне шесття ( у Стародавньому Римі)4) втілення, символII nher dress is a triumph of bad taste — її плаття - шедевр поганого смаку /верх несмаку /
1) перемагатиreason has triumphed over heart — розум отримав перемогу над почуттями; процвітати
2) ( over) торжествувати, тріумфувати; святкувати перемогу, тріумфto triumph over the constraints on space — справитися з труднощами розміщення матеріалу в обмеженому об'ємі (книги, статті)
now it was our turn to triumph — наступило, на наший вулиці свято
3) icт. святкувати тріумф ( у Стародавньому Римі) -
19 triumph
I n1) перемога, торжество; тріумфin triumph — торжествуюче; з торжеством; з перемогою, звитяжно
to achieve great triumphs — досягти багато чого, мати великі досягнення
within a few years his triumph lay in ruins — через декілька років від його тріумфу нічого не залишилося
his life was a triumph over weakness and ill-health — його життя - це перемога над слабкістю, хворобою
a shout of triumph — торжествуючий крик /вигук/; sense of triumph відчуття торжества
great was his triumph on hearing it — його торжество було великим, коли він почув про це
3) icт. тріумф, урочистий в'їзд полководця-переможця в столицю, тріумфальне шесття ( у Стародавньому Римі)4) втілення, символII nher dress is a triumph of bad taste — її плаття - шедевр поганого смаку /верх несмаку /
1) перемагатиreason has triumphed over heart — розум отримав перемогу над почуттями; процвітати
2) ( over) торжествувати, тріумфувати; святкувати перемогу, тріумфto triumph over the constraints on space — справитися з труднощами розміщення матеріалу в обмеженому об'ємі (книги, статті)
now it was our turn to triumph — наступило, на наший вулиці свято
3) icт. святкувати тріумф ( у Стародавньому Римі) -
20 наращать
и Наращивать наро[а]стить1) нарощувати, наростити чого и що, ростити, зрощувати, зростити, вирощувати, виростити, викохувати, викохати, (багато) чого и що, закохувати, закохати що, (о мног.) понарощувати, поз[пови]рощувати, повикохувати. [Яке черево закохав (Полт.)];2) (наставлять) доточувати, доточити, надточувати, надточити, (о мног.) подо[понад]точувати що;3) нагромаджувати, нагромадити, акумулювати, закумулювати що; срв. Накоплять. [У нас ще мало нагромаджено знань і свідомости; подбаймо, щоб нагромадити їх (М. Скрипн.)]. Наро[а]щённый -1) нарощений, зрощений, вирощений, викоханий, закоханий, понарощуваний и т. п. -ный берег - нарощений берег (- га);2) доточений, надточений, подо[понад]точуваний;3) нагромаджений, закумульований. - ться - нарощуватися, бути нарощуваним, нарощеним, понарощуваним и т. п.* * *см. наращивать
См. также в других словарях:
багато — 1) Присл. якісний до багатий 1), 3), 4). 2) присл. У великій кількості; прот. мало. || у знач. числ. Велика кількість кого , чого небудь. || у знач. присудк. сл. || у знач. ім. бага/то, багатьох. •• Бага/то хто про неозначено велику кількість… … Український тлумачний словник
позбирати — а/ю, а/єш, док., перех. 1) Скласти, зібрати докупи все чи багато чого небудь. 2) Скликати, зігнати, звести докупи всіх чи багатьох. 3) Зосередити, скупчити, сконцентрувати в одному місці всіх чи багатьох, усе чи багато чого небудь. 4) Поступово… … Український тлумачний словник
познімати — а/ю, а/єш, док., перех. 1) Дістати, взяти зверху, з поверхні чого небудь усе чи багато чого небудь, що там лежить, висить, стоїть і т. ін. 2) Скинути з себе чи з кого , чого небудь усе чи багато чогось, що надіте, пов язане і т. ін. 3) Зрізавши,… … Український тлумачний словник
побрати — беру/, бере/ш, док., перех. 1) Узяти, схопити руками або яким небудь знаряддям усе чи багато чого небудь. 2) Вибрати, вирвати все чи багато чого небудь (коноплі, льон і т. ін.). 3) Здобути, дістати все чи багато чого небудь. 4) Одержати, стягти з … Український тлумачний словник
позаплітати — а/ю, а/єш і діал. позаплі/тувати, ую, уєш, док., перех. 1) Заплести в косу все чи багато чого небудь (перев. волосся). 2) Уплести в що небудь кісники, стрічки і т. ін. (усі чи багато). 3) Плетучи, виготовити все чи багато чого небудь. ||… … Український тлумачний словник
позводити — джу, диш, док., перех. 1) Звести вниз усіх чи багатьох. 2) Допомогти встати, піднятися; підвести всіх чи багатьох. 3) Спорудити, збудувати все чи багато чого небудь. Позводити палаци. 4) Привести, зібрати з різних місць в одне всіх чи багатьох.… … Український тлумачний словник
покидати — I пок идати аю, аєш, док., перех. 1) Кинути все чи багато чого небудь, всіх чи багатьох. || Абияк, недбало кинути все чи багато чого небудь. 2) Кинути без догляду все чи багато чого небудь, всіх чи багатьох. || Вирушаючи кудись, кинути… … Український тлумачний словник
позакладати — а/ю, а/єш, док. 1) перех. Покласти, засунути куди небудь, за щось усе чи багато чого небудь. 2) перех. Заповнити чим небудь отвори, заглибини, пустий простір і т. ін. скрізь або в багатьох місцях. || Наклавши чогось, закрити все чи багато чого… … Український тлумачний словник
позводитися — имося, итеся, док. 1) Піднятися, підвестися (про всіх чи багатьох, усе чи багато чого небудь). 2) Піднестися над чим небудь, вирізняючись з поміж чогось своєю висотою (про все чи багато чого небудь). 3) З явитися, постати внаслідок будування (про … Український тлумачний словник
позносити — о/шу, о/сиш, док., перех. 1) Принести з різних місць в одне, зібрати докупи все чи багато чого небудь, усіх чи багатьох. 2) Несучи, спустити, доставити зверху вниз усе чи багато чого небудь, усіх чи багатьох. 3) Зрушити, зірвати з місця,… … Український тлумачний словник
постягати — а/ю, а/єш і рідше постя/гувати, ую, уєш, док., перех. 1) Стягнувши, зав язати щільніше багато чого небудь (також про багатьох). 2) Тягнучи, зібрати докупи, в одному місці багато чогось. || перен. Зосередити в одному місці багато чогось чи… … Український тлумачний словник